Ну зроблю переклад Транстремера і на українську. 🙂 Так, майже не знаю шведської, але я правда досить довго сиділа над оригіналом і розбиралася. Ну а хто мені скаже "фу" та "так не можна", тому я скажу, що у мене може бути своє маленьке guilty pleasure!
--
Гоголь
Сюртук облізлий, як вовча зграя.
Обличчя – як мармуровий уламок.
Сидить у колі своїх листів у гаю, що шелестить
знущаннями та помилками,
так, серце, немов папір, вітром жене крізь негостинні
пасажі.
Захід сонця тепер крадеться лисицею над цією землею,
підпалює він траву миттєво.
Простір наповнений копитами та рогами; під ним,
мов привид, серед сяючих світлом садиб мого батька
безгучно біжить фаетон.
Петербург розташований на широті тій самій, що і заглада тотальна
(Чи ти бачив красу у похилій вежі?),
і навколо покритих льодом кварталів, як і раніше, ширяє, немов медуза,
неборак у своїй шинелі.
Тут він оповитий постами - той, кого раніше оточували отари сміху,
та вони вже давно піднялися у ті краї, що набагато вищі за межі лісу.
Хиткий стіл людей.
Подивися, як зовні темрява випікає із душ Чумацький Шлях.
Тож зійди на свою вогняну колісницю - і покинь цю країну!
-
Переклад зі шведської.
-
Оригінал (автор - Тумас Транстремер):
Gogol
Kavajen luggsliten som en vargflock.
Ansiktet som en marmorflisa.
Sitter i kretsen av sina brev i lunden som susar
av hån och misstag,
ja hjärtat blåser som ett papper genom de ogästvänliga
passagerna
Nu smyger solnedgången som en räv över detta land,
antänder gräset på ett ögonblick.
Rymden är full av horn och klövar och därunder
glider kaleschen skugglik mellan min faders
upplysta gårdar.
Petersburg beläget på samma breddgrad som förintelsen
(såg du den sköna i det lutande tornet)
och kring nedisade kvarter än svävar manetlikt
den arme i sin kappa.
Och här, insvept i fastor, är han som förr omgavs av skrattens hjordar,
men de har för länge sedan begivit sig till trakter långt ovanför trädgränsen.
Manniskors raglande bord.
Se ut, hur mörkret bränner fast en vintergata av själar.
Så stig upp på din eldvagn och lämna landet!