Тіло моє мережею стало

Тіло моє мережею стало —
Щастя вона спіймати нездатна.
Хвилі кидають її на каміння —
Зашивати доводиться дірки.
Сонце пропалює навіть крізь воду —
Ось розповзається вже плетіння.
Плавцями гострими риби рвуть нитки,

Із циклу "Шкідливі поради"

x x x
Якщо раптом цілий натовп
Наздогін біжить за вами,
Розпитайте їх ретельно:

Із циклу "Шкідливі поради"

x x x
Візьми густий вишневий сік
І білий мамин плащ.
Лий акуратно сік на плащ -

Ми бачимо тебе

Ми бачимо тебе, Небо, ми бачимо тебе.
Рану за раною
Ти виганяєш,
Нарив за наривом.
Так вічність ти множиш без межі.

Ми бачимо тебе, Земле, ми бачимо тебе.
Душі за душами

Я зраджу завтра

Я зраджу завтра. Не сьогодні, ні.
Сьогодні – вирвіть мені нігті, що же.
Не зраджу я.
Не знаєте, наскільки я відважна.

Три останніх хоку Масаока Сікі. Через кілька годин після написання він помер від туберкульозу. Йому було лише 35 років.

1
Цілющий гарбуз
Квітне. Та як вдихнути?

Наснився фільм, у чомусь схожий на "Казку мандрів" по, гм, загальної оптимістичності. Весь сон я не запам'ятала, але там був момент, коли я вийшла до будинку... дуже непростого будинку. Там на сходах сиділа маленька дівчинка, плела вінок із якихось трав (без квітів), а над нею плив цей вірш - не літерами, голосом, але саме плив, щільний настільки, що до цих звуків можна було доторкнутися. Тільки обережно – щоб не обпектися.

На горі будинок,
У будинку цвях:
"Увійду у серце -
Здохне хай Москва".

Тихо пада сніг -
Півонії пелюстки.
Навіть не дишу.

---
Переклад з японської.

Обернись в мій бік -
Я теж такий самотній.
Сутінки. Осінь.

---
Переклад з японської.

Варіації на тему слова "любов"

Це слово дуже зручне, щоб затикати
дірки. Воно чудово підходить для теплих
прогалин у мові, червоних й серцеподібних
вакантних місць на сторінці, що зовсім не схожі
на справжні серця. Мережива ще додайте -
і ви продасте його залюбки. А ще
вставляємо ми його в єдине порожнє

Мы видим тебя

Мы видим тебя, о Небо, мы видим тебя.
За язвою язву
Ты выгоняешь,
Нарыв за нарывом.
Так вечность ты умножаешь.

Мы видим тебя, о Земля, мы видим тебя.
За душой душу

Предам я - завтра

Предам я - завтра. Не сегодня, нет.
Сегодня - что же, вырвите мне ногти.
Сегодня не предам.
Не знаете, насколько я отважна.

А теперь, драги други, кое-что я вам покажу.

Некоторые из вас спрашивают, перевожу ли я с подстрочником из автоматического переводчика. Нууууу... переводить так, конечно, можно. Если вас не интересует результат.

Тут сразу три перевода - хокку Масаока Сики, написанных в последний день его жизни.

1.
Целебной тыквы*
Цвет. Но не продышаться.
В будды пора мне?

Словно лепестки
Пиона, падает снег.
Смотрю, не дыша.

---
Перевод с японского.

Обернись ко мне -
Я тоже так одинок.
Осенний закат.

---
Перевод с японского

Во тьму презренья пали -
Туда, где полынь с беленою,
Не даст им тени осина
И крест им тени не даст.

Вещатели лживой гордыни,
Посланники воли неправой,
За ними - дым, пепелища,
Горящие города.

Маленька пам'ять

Маленька свічечка
На п'ятнадцятому поверсі
У місті з гарним освітленням,
У місті, яке вісімдесят років не знало війни.

Что-то давно тут не было арабской эротики. Будет!

---
Её одежды

Вспоминаю её - и одежды, сияющие радугой, струятся в мыслях моих:
Так вспоминают зёрна, что скользят по току, зимой воробьи.
Дни в благословенной комнате той - до сих пор стоит она перед глазами -
Были лучшей легендою из легенд, прекраснейшим сказанием из сказаний.
Где то время, когда её комоды и гардеробы были полны

Вариации на тему слова "любовь"

Это слово очень удобно, чтоб затыкать
дыры. Оно прекрасно подходит для этих тёплых
пробелов в речи, для этих красных и сердцевидных
вакантных мест на странице, что совсем не похожи
на сердца настоящие. Кружевом окаймите -
и вы сможете продать его. А ещё
мы вставляем его в единственное пустое

Позови меня. Позови.
И сомкнётся трава густая.
Начинается всё с любви —
Вся реальность наша простая.

И душой тогда не криви
На просторе жизни широком.
Начинается всё с любви:
Первый шаг, а потом - дорога.

Из цикла “Рассказы этнографов”: О сходстве мира живых и мира ушедших

А на свете том, говорят, на стороне иной,
Продолжается уже известное. Живёшь в жаре - и там будет зной,
Собираешь шелковицу - и там руки в пятнах, что не отмыть,
Занимаешься философией - и там ты будешь искать ускользающий смысл,
Если ткёшь ковры - так и будешь ты ткать ковры,
Создаёшь миры - и в посмертии ты создаёшь миры
(Потому посмертие и безгранично - ты этих творцов попробуй останови!)

За диваном

Заткни собі вуха. Та ні, краще я це зроблю, зачекай-но.
Іноді й насправді в нас неприємно зовсім і нецікаво.
Ти ж любиш їх, навіть коли вони б'ються, та навіть до крові.
До обличчя притисні руки, не дивися. Всі крики - лиш тимчасові.