Новый перевод с украинского. Прекрасный Мойсей Фишбейн, да.
---

Издалека

Сошёл рассвет - чтоб землю обнимать,
Вот первый луч, спокойное дыханье,
И немота уснувшего касанья,
И лишь рука уснувшая нема.
И вот уже прохладу утро льёт,
И ждут часы, теплеют, созревают,
И спеет зной, и сок в ветвях блуждает.
Он будет целовать потом твоё
Лицо, когда, объединившись, зной,
И сок, и пробужденье заиграют,
Когда, истому преодолевая
(Мы никогда так не были с тобой),
Взорвутся соком жаркие плоды,
От сока и от солнца разорвутся,
И петухи вдруг пеньем захлебнутся,
И горлом кровь в предчувствии беды,
Он принесёт (мы не были с тобой)
Воды со льдом в надтреснутом кувшине,
И спелая жара слегка остынет,
Он будет охлаждать тебя водой…
Я знаю всё, и я скажу про всё,
Мои слова сильней прикосновенья,
Из них я строю жаркие мгновенья,
Ладони, поцелуи и лицо.
Паломником я не иду к тебе.
Я не касаюсь губ твоих медовых.
Ношу твой образ - и святое слово
Тебя мне дарит - выше всяких бед.

---
Оригинал (автор - Мойсей Фишбейн):

Здалека

Світання сонну землю обійма.
Понад спокійним подихом — світання.
Є німота заснулого торкання,
Є лиш рука, заснула і німа.
І прохолода світанкова є,
Години ждуть, спекотні й соковиті,
Ще спіє спека, сік блука у вітті,
І він ще цілуватиме твоє
Пробуджене обличчя, і коли
Спекота й сік в сполученні палкому
Заграють — над знемогу, над утому —
(А ми отак ніколи не були),
Коли від соку вибухнуть плоди —
Від соку і від сонця, вже опівдні, —
Коли вже захлинатимуться півні
В передчутті кривавої біди, —
Він принесе (ми не були отак)
Тобі води холодної у глеку,
Він буде охолоджувати спеку
Водою, прохолодною на смак.
Я знаю це, я вимовляю це,
Мої слова сильніші за торкання,
Я з них будую спеку, і захлання,
І руку, і цілунки, і лице.
Прочанином до тебе не іду.
Тебе я не торкаюсь празниково.
Ношу твій образ — і пречисте слово
Мені тебе дарує над біду.