Новый перевод с украинского. Мойсей Фишбейн, ну да, я же говорила...
---

Отречение художника

Нет силы больше - словом. Тишина,
Как реквием, в висках болит и стонет,
И мёртвой птицей падает в ладони,
Оледеневши, слово. Тишина.

Нет силы больше - музыкою. Боль
Гремит, и ноты я уже не слышу.
И что теперь мою струну колышет?
Нет силы больше - музыкою. Боль.

Нет силы более - цветами. Кровь
И черноту, и синеву затмила,
И зелень леса, и снегов белила.
Нет силы более - цветами. Кровь.

Вот в майском небе ласточки полёт.
Весенний мир уже набух грозою.
Но как же? Как младенец - лишь слезою?
Да, как младенец, если мать зовёт.

---
Оригинал (автор - Мойсей Фишбейн):

Зречення митця

Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.

Я вже не можу музикою. Біль
Мені гримить, і вже нечутні ноти,
І лиш струна колишеться навпроти.
Я вже не можу музикою. Біль.

Я вже не можу кольорами. Кров
Закрила чорне, біле і бузкове,
Зелену землю й небо світанкове.
Я вже не можу кольорами. Кров.

В травневім небі жайвір кружеля.
Весняний світ бубнявіє грозою.
То як же? Як? Невже отак — сльозою?
Сльозою. Як звичайне немовля.