Як у концтаборі пишеться "Matka Boska Stalagów", я загалом розумію. Як там пишеться цей вірш - розумію не до кінця.

---
Дика Ружа

За ароматом Ружі прямуй,
навіки п'яний серед доріг, -
як чарівній флейті, йому вести,
і потрібно йти, і потрібно йти,
допоки не вбачиш дім та поріг.

Задля Дикої Ружі ти все знеси,
задля неї навій блакитні сни.
Ти пройдеш дороги, ліси, поля,
і потім побачиш вже опісля -
будуть сльози і зірки навесні.

Про Дику Ружу співає мій шлях,
і сміється, і світиться, золотий.
Дика Ружа! Крізь тьму так сяєш ти,
Дика Ружа! Я прагну тебе знайти,
Іду я – вітер закоханий твій.

(1943 рік, концтабір Альтенґрабів)

---
Переклад з польської.

---
Оригінал (автор - Константи Ільдефонс Галчинський):

Dzika róża

Za Dzikiej Róży zapachem idź
na zawsze upojony wśród dróg -
będzie clę wiódł jak czarodziejski flet
i będziesz szedł, i będziesz szedł,
aż zobaczysz furtkę i próg.

Dla Dzikiej Róży najcięższe znieś
i dla niej nawiewaj modre sny.
Jeszcze trochę. Jeszcze parę zbóż.
I te olchy. Widzisz. I już -
będzie: wieczór, gwiazdy i łzy.

O Dzikiej Róży droga śpiewa pieśń
i śmieje się, złoty znacząc ślad.
Dzika Różo! Świecisz przez mrok.
Dzika Różo! Słyszysz mój krok?
Idę - twój zakochany wiatr.