Новый перевод с украинского.
---

Я был убит в шестнадцатом году

Наталии Лотоцкой, Богдану Ступке - Голде и Тевье

Я был убит в шестнадцатом году.
Цвело и пахло что-то там в саду,
Где штетл у Бричева или Сорок, -
А я никак ладони не согрею,
Как будто тиф, а может, малярия.
Звезда упала и пришёл мой срок.

Но время истечёт. И я воскресну,
И через год уже, весной чудесной,
Меж местечковых стен, полей, садов
Звезда вновь упадёт, раздастся: “Хватит!”,
И ветер вновь рыдания подхватит,
И срок придёт, и гибель вновь придёт.

И снова шрамы там, воспалены, -
Меж местечковых стен родной страны,
Где топором, инфекцией, багром,
А может, кирпичом - я лёг, убитый,
Где вновь виска касается копыто,
Где слуха вновь касается: “Погром”.

---
Оригинал (автор - Мойсей Фишбейн):

Я вбитий був шістнадцятого року

Наталі Лотоцькій, Богданові Ступці — Ґолді й Тев’є

Я вбитий був шістнадцятого року.
Щось там цвіло й бубнявіло, нівроку,
В містечках поміж Брічева й Сорок,
А я ніяк долоні не зогрію,
Бо хтось наслав чи тиф, чи малярію,
Бо впала зірка і приходив строк.

Та час мине. І я таки воскресну,
І вже на другий рік, на другу весну,
Між інших піль і містечкових стін
Зоря впаде, і пролунає: досить,
І вітер наді мною заголосить,
І прийде строк, і знову прийде скін.

І знову там лишатимуться близни,
Там, поміж містечкових стін вітчизни,
Де пошестю, сокирою, багром,
Цеглиною було мене убито,
Де скроні вже торкнулося копито,
Де слуху вже торкнулося: погром.