Новий переклад з польської.
---

Заклинання

Людський розум – прекрасний та непереможний.
Що тюремні грати, що знищення книг, що дріт колючий,
Що вирок вигнання – проти нього безсилі.
Ідеї ​​загальні стверджує він у мові,
І веде нашу руку, тому з великої пишемо букви
Правду і Справедливість, а з маленькою – насильство і кривду.
Він підносить над тим, що є, - те, що бути повинно,
Ворогом розпачу є він, другом надії.
Він не знає ані юдея, ані елліна, ані невільника, ані пана,
Спільне керування світом він нам довіряє.
Він від брудного шуму змучених слів рятує
Фрази ясні й суворі.
Каже, що суще усе - постійно нове під сонцем,
Розкриває застиглу руку того, що вже відбулося.
Ось така красива і така молода Філо-Софія,
І поезія з нею в служінні Добру поєдналась.
Лише вчора Природа їх народження святкувала -
Єдиноріг та луна горам принесли оцю звістку.
Славною буде їхня дружба, їхньому часу межі немає.
І прирекли себе на знищення вороги їх.

---
Оригінал (автор - Чеслав Мілош):

Zaklęcie

Piękny jest ludzki rozum i niezwyciężony.
Ani krata, ni drut, ni oddanie książek na przemiał,
Ani wyrok banicji nie mogą nic przeciw niemu.
On ustanawia w języku powszechne idee
I prowadzi nam rękę, więc piszemy z wielkiej litery
Prawda i Sprawiedliwość, a z małej kłamstwo i krzywda.
On ponad to, co jest, wynosi, co być powinno,
Nieprzyjaciel rozpaczy, przyjaciel nadziei.
On nie zna Żyda ni Greka, niewolnika ni pana,
W zarząd oddając nam wspólne gospodarstwo świata.
On z plugawego zgiełku dręczonych wyrazów
Ocala zdania surowe i jasne.
On mówi nam, że wszystko jest ciągle nowe pod słońcem,
Otwiera dłoń zakrzepłą tego, co już było
Piękna i bardzo młoda jest Filo-Sofija
I sprzymierzona z nią poezja w służbie Dobrego.
Natura ledwo wczoraj święciła ich narodziny,
Wieść o tym górom przyniosły jednorożec i echo.
Sławna będzie ich przyjaźń, ich czas nie ma granic.
Ich wrogowie wydali siebie na zniszczenie.

---
Російською:

Заклинание

Человеческий разум - прекрасный и непобедимый.
Что решётки, что уничтожение книг, что проволока на ограде,
Что приговор изгнанья - против него бессильны.
Идеи всеобщие он в языке утверждает,
И ведёт нашу руку, потому с большой пишем буквы
Правду и Справедливость, а с маленькой - насилье и кривду.
Он возвышает над тем, что есть, - то, что должно быть непременно,
Враг отчаяния, друг надежды.
Он не знает ни эллина, ни иудея, ни невольника, ни господина,
Совместное управление миром он нам вверяет.
Он от грязного шума измученных слов спасает
Строгие ясные фразы.
Говорит, что всё сущее - постоянно ново под солнцем,
Раскрывает застывшую руку того, что уже случилось.
Так красива и так молода Фило-София,
И поэзия с ней в служеньи Добру соединилась.
Лишь вчера Природа праздновала их рожденье,
Весть об этом горам принесли единорог и эхо.
Славной будет их дружба, их времени нет предела.
Их враги себя предали уничтоженью.