Новий переклад з арабської.

Я дивувався морю, що ніколи не бачило берега,
І берегам дивувався, що ніколи моря не бачили.

Я дивувався і розсвіту, що з темрявою не зустрічався,
І дивувався ночі, яка не зустрічала світанка.

Я дивувався сфері, що свого місця не знає,
Одначе знають про неї і мудрець і невіглас:

І блакитному куполу, що твердо зведений над нею,
І потоку лазуровому, що меридіани перетинає,

І землі, що від дощу розбухла, - купол її не вмістить,
Тож і в неї немає місця, щоб таємницю вмістити.

З таємницею цією побрався я, і суть її незмінлива,
І почув я: "Невже у думку ти так пристрасно закохався?"

Відповів я: “Немає влади над тим у мене, даруй же!
Устояти - у всьому Всесвіті для мене недосталь терпіння!"

Але коли мною думка й насправді заволодіває,
У душі розгоряється жарко вигасле ніби вугілля,

Ось пожежа її охопила, і в полум'ї цьому алому
Чіт і лишку не розрізнити, не підібрати їм пари.

Закоханий не лише квітку дарує - що завгодно віддати ладен,
І кохану про милість благаючи, він не каже: "Я вільний".

Хто з планетами заручився в темряві і з Аль-Хансою у наметі,
Той не скаже: "Викуп великий" - його він мовчки заплатить.

І приніс я їй оцю плату, і тривало наше весілля
Безперервно всю ніч, допоки небо не пофарбував світанок.

Але з ким одружився я? Крім себе, не знайшов я нікого,
Ось і одружився з ним, щоб суть його міг розкрити я.

І що я додати можу до блиску зірок та до сяйва сонця?
Бо вони подібні до часу, в звеличенні немає потреби їм,

Адже сказано мудро: хто підносить богу молитви -
Для того благословенного часу завжди буде вдосталь.

Оригінал (автор - Ібн-Арабі):

عجبتُ من بحرٍ بلا ساحل
وساحلٍ ليسَ له بحرُ
وضحوةٍ ليس لها ظُلمة
وليلةٍ ليس لها فجرُ
وكرةٍ ليس لها موضع
يعرفها الجاهلُ والحبر
وقبةٍ خضراءَ منصوبةٍ
جاريةٍ نقطتُها القهرُ
وعَمَدٍ ليس لها قُبةٌ
ولا مكان خفي السر
خطبت سراً لم بغيره كن
فقيل هل هيمك الفِكرُ
فقلتُ ما لي قدرةٌ فارفقوا
عليه في الكونِ ولا صبر
فإنَّ بالفكر إذا ما استوى
في خلدي يتَّقدُ الجمر
فيصبح الكلُّ حريقاً فلا
شفعٌ يُرى فيه ولا وِتر
فقيل لي ما يجتني زَهره
من قال رفقاً إنني حرّ
منخطب الخنساءَ في خِدرهها
مُتيماً لم يغله المهر
أعطيتها المهر وأنكحتها
في ليلتي حتى بدا الفجر
فلم أجد غيري فمن ذا الذي
أنكحته فلينظر الأمر
فالشمسُ قد أدرج في ضوئها
القمرُ الساطعُ والزهرُ
كالدَّهرِ مذمومٌ وقد قال من
صلى عليه ربُك الدهر