В пламени был изначально

В пламени был изначально
И снова вернусь в это пламя…
Так уголь, пылающий в горне,
В бурлящем огне исчезает,
Так разметут и разгонят
Солнечные потоки
Сожжённое тело моё.
Там, неведающий и бесплотный,
Бездумных частиц мириадом
Я встречусь с тобою снова,
Когда-то — как я — живою.
Бездумных частиц мириадом,
Земною рассыпанной пылью.
И нам ничто не расскажет,
Как в мгновеньи бездонном,
В уже исчезнувшем мире,
Два листка на едином древе,
Мы однажды зажглись,
Зачарованно мы узрели
Цвет огневой над собою,
Расцвели в его свете нежном
И - невольники его силы -
Трепетно так, так безумно
Сердцем к сердцу рвались мы.
Нам ничто не расскажет.

(перевод с украинского)

---
Оригинал (автор - Владимир Свидзинский):

В полум'ї був спервовіку

В полум'ї був спервовіку
І в полум'я знову вернуся...
І як те вугілля в горні
В бурхливім горінні зникає,
Так розімчать, розметають
Сонячні вихори в пасма блискучі
Спалене тіло моє.
І там, невідущий, невісний,
Міріадом бездумних частинок
Зустрінуся знову з тобою,
Колись – як і я – живою.
Міріадом бездумних частинок
З розсипаним пилом пилинки земної.
І не повість нам, не скаже ніщо,
Як у часі незглибнім,
У світі заниклім,
Два листки на єдиному дереві,
Ми спахнули колись,
І зчарованим зором уздріли
Цвіт огневий над собою,
І розцвіли в його світлі ласкавім,
І невольники волі його
Так безумно, так трепетно
Поривалися серцем до серця,
Не повість нам, не скаже ніщо.