Закохані

Нам так тихо зараз, що чуємо
пісню ту, що вчора співали ми:
«Ти горою підеш, я – долиною…»
Хоч і чуємо – та не віримо.

І не маска печалі - посмішка,
доброта наша - не самозречення.
Більше, ніж вони того навіть варті,
ми шкодуємо тих, хто не любить.

Так собою самими ми вражені -
що сильніш здивувати може нас?
Ані райдуга уночі.
Ані на снігу метелик.

А коли засинаємо,
уві сні ми розлучення бачимо.
Та це добрий сон,
та це добрий сон:
ми від нього прокинутись зможемо.

---
Переклад з польської.

---
Оригінал (авторка - Віслава Шимборська):

Zakochani

Jest nam tak cicho, że słyszymy
piosenkę zaśpiewaną wczoraj:
"Ty pójdziesz górą, a ja doliną..."
Chociaż słyszymy — nie wierzymy.

Nasz uśmiech nie jest maską smutku
a dobroć nie jest wyrzeczeniem.
I nawet więcej, niż są warci,
niekochających żałujemy.

Tacyśmy zadziwieni sobą,
że coś nas bardziej zdziwić może?
Ani tęcza w nocy.
Ani motyl na śniegu.

A kiedy zasypiamy,
we śnie widzimy rozstanie.
Ale to dobry sen,
ale to dobry sen.
bo się budzimy z niego.