Новий переклад з арабської.
---

У безпеці бути не може ніхто, й найсильніший - слабкий перед часом:
Час годує із дзьоба своїх пташенят напівперевареним м'ясом.

Оленя невинне тремтить перед ним, олениха тікає лісом,
І серед каміння - мовчки, лякливо - старі завмирають лиси.

Якщо люди померли, зруйновано дім й воронячі навколо зграї,
Так призначена доля була мені, і оце не я обираю.

Я був створений після тих, хто пішов, хто помер і хто був убитий.
І оце – на мені і для мене зло, і нічого з цим не зробити.

--
Абу-ль-Аля аль-Мааррі (973-1057 або 1058). Дуже рано, у 4 роки осліп із-за віспи; що не завадило вивчитись, почати писати вірші з 11 років. Надзвичайно незалежний і скромний, Абу-ль-Аля Ахмад ібн Абдуллах ат-Танухі ("аль-Мааррі" він тому, що більшу частину життя прожив у місті Мааррет-ен-Нууман) відмовлявся продавати свої тексти за гроші, жив дуже аскетично, на доходи від уроків (учнів вистачало), «зачинившись у трьох в'язницях: тіла, сліпоти та самотності». Супротивник забобонів, що ставив розум вище за віру, вважав, що релігія — це «байка, придумана стародавніми». Відомо його висловлювання: «Жителі землі бувають двох видів: ті, хто має мізки, але немає релігії, і ті, хто має релігія, але немає мізків». Наприкінці життя став суворим веганом. Надзвичайно песимістично дивився на світ, вважаючи, що краще не мати дітей, щоб позбавити їх від життєвих страждань.
Загалом, дуже нетривіальною була людина. Досі від нього бомбардує деяких товаришів, які нам зовсім не товариші: так, у 2013 році статуї аль-Мааррі джихадисти з "Фронту ан-Нусра" відтнули голову. Що показує рівень впливу до наших днів.

--
Оригінал (автор - Абу-ль-Аля аль-Мааррі):

الدَهرُ لا تَأمَنُهُ لَقُوَةٌ
تَزُقُّ أَفراخاً لَها بِالسُلَيّ
تُضحِ الثَعالي خائِفاتٍ لَها
وَتُذعِرُ الخِشفَ وَأُمَّ الطُلَيّ
إِن يَرحَلِ الناسُ وَلَم أَرتَحِل
فَعَن قَضاءٍ لَم يُفَوَّض إِلَيّ
خُلِقتُ مِن بَعدِ رِجالٍ مَضَوا
وَذاكَ شَرٌّ لي وَشَرٌّ عَلَيّ