Новий переклад з арабської. Кайс ібн аль-Мулаввах, він же Маджнун.
---

І сказали вони: “Якби ти захотів, ти про неї би позабув”.
Відповів я їм: “Воістину я не хочу цього.
Неможливо це. Адже кохання підвісило серце мені,
Як в колодязі на мотузці цебро - не дістати інакше води.
І така любов до неї у моєму серці зросла,
Що їй меж немає, хоч ти як гони її геть!
…Та, хто дорікає мені, - розрізає мене докорами на шматки,
Заборони обвинувачів - скорботу несуть і біду…

---
Трохи про автора. Народився (у VII столітті), закохався (у дівчину Лайлу зі свого ж племені) і... ну приблизно й усе. Закохався так, що отримав прізвисько "Маджнун" (божевільний). Прийняв його як свій псевдонім. Писав, писав, писав вірші Лайл (її видали заміж за іншого). Все життя. Помер у 43 роки, у пустелі, де переважно й блукав. Гірка доля, що породила купу творів, де така любов - стала сюжетом.

---
Оригінал (автор - Маджнун):

وَقالوا لَو تَشاءُ سَلَوتَ عَنها
فَقُلتَ لَهُم فَإِنّي لا أَشاءُ
وَكَيفَ وَحُبُّها عَلِقٌ بِقَلبي
كَما عَلِقَت بِأَرشِيَةٍ دِلاءُ
لَها حُبٌّ تَنَشَّأَ في فُؤادي
فَلَيسَ لَهُ وَإِن زُجِرَ اِنتِهاءُ
وَعاذِلَةٍ تُقَطِّعُني مَلاماً
وَفي زَجرِ العَواذِلِ لي بَلاءُ