Новий переклад з арабської.

Розмова трьох поетів

Абу Таммам сказав:

Скільки ти потім не закохайся - це вже буде не те:
Як порівняєш з першим коханням, з тим, що було тоді?
У скількох будинках ти побував і із скількох пішов,
Але з ностальгією ти згадаєш лише свій перший дім.

Інший поет зауважив:

Я поділюся сумом своїм, буду щирим я у тому:
Серце моє - заручник кохання, що у будучині,
І перше вже не забуду я, і за другим вдаюся в журбу...
Іспити два любовей двох - вони завжди у мені.

І підсумував Аммар Ванус:

У майбутнє серце спрямоване, про минуле там пам'ять жива:
Пристрастю палало воно, і це з тобою було,
Минуле все позаду залиш, обернися ти до того,
Хто любить тебе, хто прагне тебе, - даруй любов і тепло.

Оригінал (автори - Абу Таммам, невідомий поет та Аммар Ваннус):

:أبو تمام
نَقِّلْ فُؤادَكَ حَيثُ شِئتَ مِن الهَوى
ما الحُبُّ إلاّ للحَبيبِ الأوَّلِ
كَمْ مَنزِلٍ في الأرضِ يألفُهُ الفَتى
وحَنينُهُ أبداً لأوَّلِ مَنزِلِ

?:
قَلبي رَهينٌ بالهوى المُقتَبِل
فالوَيلُ لي في الحبِّ إنْ لَم أعدل
أنا مُبتَلىً بِبَليتينِ مِن الهوى
شَوقٌ إلى الثاني وذِكرُ الأوَّل

:عمّار ونوس
نقِّل فؤادك عن حبيب أولِ
عاش الغرام ولم يَزِدْ أو ينقصِ
ِنقِّل فؤادك عنه وانسَ حبه
ما الحبُّ إلا للحبيبِ المخلص