Щодо Дня перекладача: вирішила зробити добірку своїх перекладів. З тих, що найбі… @ Tanda Lugovskaya

Щодо Дня перекладача: вирішила зробити добірку своїх перекладів. З тих, що найбільше подобаються, не найчорніші (якщо можна - з івритом та ідишем не вийшло) і не надто довгі.
По одному з кожної мови.

1. Зробити можеш ти мерця живим (To Bring the Dead to Life)
2. Нехай йдуть роки, як хочуть вони... (دَعِ الأَيّامَ تَفعَلُ ما تَشاءُ)
3. просто вересень гладить... (проста верасень гладзіць...)
4. Кожен (Всеки)
5. По гущавині йде безустанно прозориста тінь... (צל אדם מהלך ללא הרף ביער עבות)
6. Що ж, бувай, Кракове! (!בלײַב געזונט מיר, קראָקע)
7. Читати вранці та ввечері (Morgens und abends zu lesen)
8. І знову… (I znowu, znowu…)
9. Гамала (Гамала)
10. Сад (Le Jardin)
11. Помре цикада... (やがて死ぬ)

---

1. Англійська:

Зробити можеш ти мерця живим (To Bring the Dead to Life)
(автор - Роберт Грейвс)

Зробити можеш ти мерця живим -
Хай не дивує тут тебе ніщо.
Безповоротно мертвих небагато:
Ти на його вугілля ледь дмухнеш -
І спалахне вогонь, як і раніше.

Його журба забута? То ж згадай.
Надії геть зів’яли? Най цвітуть.
Нехай його рука веде твоєю,
Допоки розрізнити підпис ваш
Не зможе і досвідчений графолог.

Кульгай же так, як він тоді кульгав.
Він присягався? Присягнися й ти.
Вдягався в чорне? В чорне й ти вберися.
Якщо він на подагру хворий був,
Нехай твої суглоби запаляться.

Все те збери, що дорого йому:
Кільце, писемний стіл і капелюх,
І оточи усі ці елементи
Будинком, що привидиться рідним
Примарі тій, що дивиться жадібно.

Здаруєш так життя мерцю. Та знай:
Могила, де раніше він лежав,
Пустою залишатися не звикла:
Вона тепер відкрита - то ж лежи
У одязі його, що в плямах тліні.

---

2. Арабська:

Нехай йдуть роки, як хочуть вони... (دَعِ الأَيّامَ تَفعَلُ ما تَشاءُ)
(автор - Мухаммад аш-Шафії)

Нехай йдуть роки, як хочуть вони, - відпусти, не чіпляйся за них ти,
І який би вирок не винесла доля - природу душі не змінити.

І кошмарам тим, що прийдуть уночі, ти сміливо дивися у вічі,
А земні трагедії ніц не зникнуть - завжди існують у світі.

Перед жахом, що б'є тебе батогом, не відступай, не схиляйся -
Будь і вірним собі, і твердим, і прямим, непохитним ти залишайся.

Якщо розумієш, що у тобі недоліків забагато,
І що краще було б від інших людей хоч якось їх приховати, -

Великодушність покриє їх, а ще і внутрішній спокій:
Якщо будеш щедрим, то вад твоїх ніхто й не згадає потім.

Не чекай ти ласки від ворогів, не хились перед ними ганебно,
Щоб не чути їх зловтішний сміх, не знеславитися перед небом.

На милосердя ніколи, знай, не здатні негідні люди:
У вогні для спраглих нема води, то ж її і не буде.

І не турбуйся про гроші дарма - їх від цього більше не стане,
А якщо уникнеш ти суєти - так потім прийде і достаток.

І не скорбота, й не радість твої не будуть тривати вічно,
І не злиденна бідність не буде, й не година провітла,

Але якщо у серці своєму це ти ладен прийняти,
То рівним правителю всіх країн можеш себе вважати.

Якщо у двір спускається смерть, то даремні усі благання:
Бо ані від неба, ані від землі вже не буде порятування:

І скільки би не створив Аллах зористого й синього ширу,
Нема куди подітися, бо смертний зіходить вирок.

Будь незворушним, дивлячись вслід низці днів, що минають:
Спокійна гідність на світі є, ліків від смерті – немає.

---

3. Білоруська:

просто вересень гладить... (проста верасень гладзіць...)
(авторка - Наста Кудасава)

…просто вересень гладить голови жолудів,
капелюха знявши з душі.
ну а я з усіх людських та риб'ячих слів
пам'ятаю «люблю» та «пиши».
ніби десь там у венах прорив теплотраси
гостра пара болючого «ти».
ніби осінь моя зараз кинеться з часу,
як на берег - від щастя - кити...

---

4. Болгарська:

Кожен (Всеки)
(авторка - Марія Донєва)

Кожен свій бачить біль, і
біль - як друг - не залишить,
кожен знає, наскільки
він уміє тримати обличчя,

кого даремно чекає,
до кого — як в прірву — кидатися...
У кожного є хтось, чиєї
любові — не дочекатися.

---

5. Іврит:

По гущавині йде безустанно прозориста тінь... (צל אדם מהלך ללא הרף ביער עבות)
(автор - Makar Svirepii)

По гущавині йде безустанно прозориста тінь -
Кольорово-смугаста сорочка, і кров на спині.
“Добрі очи у тебе, дивлюсь, - каже привид у синь. -
Я шукаю братів. Розкажи, ти їх бачив чи ні?”

Бліднуть вмить небеса, і у відповідь: "Так, бачив їх…
Позабув би! Та з пам'яті вже не пощезнуть сліди,
Чорний дим, чорний дим над землею братів взяв твоїх,
Нічогісінько я не зробив – а усіх їх забрав чорний дим.

Ти ж, упертий диваче, зажди, зупинись хоч на мить,
Ти живи! Це життя, щоби пісня дзвінка - і радів!..”

Та в похмурому лісі луна все гримить и гримить:
“Я шукаю братів…
Я шукаю братів...
Я шукаю братів…”

---

6. Ідиш:

Що ж, бувай, Кракове! (!בלײַב געזונט מיר, קראָקע)
(автор - Мордехай Гебіртіг)

Що ж, бувай, Кракове!
Будь здоров мені.
Лютий ворог, наче пса, жене, -
Ось уже візок я бачу у вікні,
Ось від тебе в ніч везуть мене.

Що ж, бувай, Кракове!
Не вернусь назад.
Бачу все, що я отут любив,
Мамину могилу... Щоки - у сльозах,
Розлучаюсь з нею у журбі.

Виплакав всі сльози
Та на камінь ліг -
Холодний, батьку, твій останній дім!
Дідову могилу я знайти не зміг -
Вона піском засипана дрібним.

Що ж, бувай, Кракове,
На святій землі -
Мама з татом тут в останнім сні.
Не живу тут більше, поруч я не ліг,
Смерть мене чекає вдалині.

---

7. Німецька:

Читати вранці та ввечері (Morgens und abends zu lesen)
(автор - Бертольт Брехт)

Той, кого я кохаю,
Сказав мені,
Що я йому потрібна.

Тому
Я дбаю про себе,
Уважно дивлюсь на дорогу и
Боюся кожної краплі дощу:
Бо може вона мене - для нього - вбити.

---

8. Польська:

І знову… (I znowu, znowu…)
(авторка - Казимира Іллаковичувна)

І знову любов - безглуздіша, ніж це уявити можеш:
до хвилястих хитких парканів, до полів пожовклих і мокрих,
до берез і до ясенів, які вже давно облетіли,
до очей синьо-сірих, що без сліз та надії.

Як душа, людина вільна була, і самотня, як хмара,
Що ще з нею може зчинитися? Все витримала – й тримає.
Від ніжності стала байдужою, смутком перехворіла,
ходила бадьоро і впевнено, ясно думала і говорила.

А тепер неминуче знову кругами до нас підступає:
і попіл спалених кісток до взуття прилипає,
і трава важка від спогадів, і образа - інеєм синім...
Обіймає польська ніжність мене – ніколи вона не покине.

---

9. Російська:

Гамала (Гамала)
(автор - Юрій Михайлик)

В Гамалі всі загинули, окрім двох сестер Пилипа.
Під час зачистки потрійної їх не змогли знайти.
Гамала належала до міст кріпосного типу,
Куди увірватися важко і звідки не можна піти.

Вона - над чорною прірвою, звідтам злий вітер віє:
З трьох боків високі стіни (щось із них збереглося й сьогодні),
Близько п'яти тисяч жителів, поки були ще живимі,
волія легкої смерті, кинулися в безодню.

З ними були гроші та речі – знайшли, що з собою тягнути!
Спуститися туди важко, підійматися ще складніш.
Але все ж дехто з солдатиків зі здобиччю повернувся
(І деякі предмети збереглися до наших днів).

Хроніст, що це описував - гірко, спокійно, без болю, -
Він прийшов туди з переможцями, у залізо узятий.
Він був хоробрим воїном до того, як упав у неволю,
І командував обороною у містечку Йодпату.

Потім їх загнали в печери, й не було їм куди подітися,
і коли між смертю і рабством кожен вже обирав,
вирішили: вб'ють один одного, й останній має убити ся.
Він залишився останнім. Як останній — вже не вмирав.

Він писав чудові книги. Він усміхався славі.
Його любили красуні. У нього усе вдалося.
Він і сьогодні відомий нам як Йосип Флавій.
Флавій – це ім'я хазяїна. А ім'я раба – Йосип.

Ми зобов'язані пам'яттю запроданцям та мародерам.
Зобов'язані солодкістю ми гірким сходам землі.
А життям - двом дівчаткам, які сховалися деяк:
Їх шукали, щоб вбити, але знайти не змогли.

---

10. Французська:

Сад (Le Jardin)
(автор - Жак Превер)

Тисячі тисяч років
Не буде достатньо щоб ми
Сказати могли
Миттєвої вічності мить
Де ти мене цілував тоді
Де я тебе цілувала тоді
Це був ранній світанок та холод зими
Це був парк Монсурі Париж
Париж
На землі
На землі на зірці посеред тьми

---

11. Японська:

Помре цикада... (やがて死ぬ)
(автор - Мацуо Басьо)

Помре цикада.
Але і в останню мить
Буде співати.

--------

Оригінал 1, англійська (автор - Роберт Грейвс):

To Bring the Dead to Life

To bring the dead to life
Is no great magic.
Few are wholly dead:
Blow on a dead man’s embers
And a live flame will start.

Let his forgotten griefs be now,
And now his withered hopes;
Subdue your pen to his handwriting
Until it prove as natural
To sign his name as yours.

Limp as he limped,
Swear by the oaths he swore;
If he wore black, affect the same;
If he had gouty fingers,
Be yours gouty too.

Assemble tokens intimate of him —
A ring, a hood, a desk:
Around these elements then build
A home familiar to
The greedy revenant.

So grant him life, but reckon
That the grave which housed him
May not be empty now:
You in his spotted garments
Shall yourself lie wrapped.

---

Оригінал 2, арабська (автор - Мухаммад аш-Шафії):

دَعِ الأَيّامَ تَفعَلُ ما تَشاءُ
وَطِب نَفساً إِذا حَكَمَ القَضاءُ

وَلا تَجزَع لِحادِثَةِ اللَيالي
فَما لِحَوادِثِ الدُنيا بَقاءُ

وَكُن رَجُلاً عَلى الأَهوالِ جَلداً
وَشيمَتُكَ السَماحَةُ وَالوَفاءُ

وَإِن كَثُرَت عُيوبُكَ في البَرايا
وَسَرَّكَ أَن يَكونَ لَها غِطاءُ

تَسَتَّر بِالسَخاءِ فَكُلُّ عَيبٍ
يُغَطّيهِ كَما قيلَ السَخاءُ

وَلا تُرِ لِلأَعادي قَطُّ ذُلّاً
فَإِنَّ شَماتَةَ الأَعدا بَلاءُ

وَلا تَرجُ السَماحَةَ مِن بَخيلٍ
فَما في النارِ لِلظَمآنِ ماءُ

وَرِزقُكَ لَيسَ يُنقِصُهُ التَأَنّي
وَلَيسَ يَزيدُ في الرِزقِ العَناءُ

وَلا حُزنٌ يَدومُ وَلا سُرورٌ
وَلا بُؤسٌ عَلَيكَ وَلا رَخاءُ

إِذا ما كُنتَ ذا قَلبٍ قَنوعٍ
فَأَنتَ وَمالِكُ الدُنيا سَواءُ

وَمَن نَزَلَت بِساحَتِهِ المَنايا
فَلا أَرضٌ تَقيهِ وَلا سَماءُ

وَأَرضُ اللَهِ واسِعَةٌ وَلَكِن
إِذا نَزَلَ القَضا ضاقَ الفَضاءُ

دَعِ الأَيّامَ تَغدِرُ كُلَّ حِينٍ
فَما يُغني عَنِ المَوتِ الدَواءُ

---

Оригінал 3, білоруська (авторка - Наста Кудасава):

…проста верасень гладзіць жалуды па галовах,
зняўшы душаў капелюшы.
я з усіх чалавечых і рыбіных моваў
помню толькі «люблю» і «пішы».
быццам дзесьці пад скурай прарыў цеплатрасы
вострым кіпнем балючага «ты».
быццам восень мая зараз кінецца з часу,
як на бераг — ад шчасця — кіты…

---

Оригінал 4, болгарська (авторка - Марія Донєва):

Всеки

Всеки си гледа болката,
с нея си другарува.
Всеки си знае колко
му струва да се преструва.

Колко напразно чака.
Колко излишно тича.
Всеки си има някой,
който не го обича.

---

Оригінал 5, іврит (автор - Makar Svirepii):

,צל אדם מהלך ללא הרף ביער עבות
.וכותונת פסים על כתפיו מגואלת בדם
.הוא מביט ברקיע: - לך יש עיניים טובות
?את אחיי אנוכי מבקש, הֲרָאִיתָ אותם

,הרקיע מחוויר: - כן, ראיתי. מוטב שאשכח
.אך אינני יכול להדוף את רוחות העבר
.העשן השחור הגדול את אַחֶיךָ לקח
.הוא לקח את כולם, ואני לא עשיתי דבר

- אך אתה שנותרת, נווד תמהוני ועיקש
!אתה חי, אתה חי, אתה חי, אתה חי, אתה חי

:ומשיב לו ההד...
.את אחיי אנוכי מבקש -
,את אחיי אנוכי מבקש
,את אחיי
.את אחיי

---

Оригінал 6, ідиш (автор - Мордехай Гебіртіг):

!בלײַב געזונט מיר, קראָקע

!בלײַב געזונט מיר, קראָקע
.בלײַב־זשע מיר געזונט
.ס'װאַרט די פֿור געשפּאַנט שױן פֿאַר מײַן הװז
ס'טרײַבט דער װילדער שׂונא װי מען טרײַבט אַ הונט
.מיט אכזריות מיך פֿון דיר אַרױס

!בלײַב געזונט מיר, קראָקע
איך זײ דיך אפֿשר הײַנט
.ס'לעצטע מאָל מיט אַלץ װאָס ליב איז מיר
.אױף מײַן מאַמעס קבֿר ס'האַרץ זיך אױסגעװײנט
.שװער געװען דאָס שײַדן זיך מיט איר

אױסגעװענט די אױגן
,ביז דער לעצטער טרער
.באַנעצט מיט זײ דעם טאַטנס קאַלטן שטײן
.כ'האָב דעם זײדנס קבֿר נישט געפֿינען מער
.עס מוז שױן זאַמט פֿון זײַן מצבֿה זײַן

!בלײַב געזונט מיר, קראָקע
- הײליק איז דײַן ערד
.טאַטע־מאַמע רוען דאָך אין איר
,לעבן זײ זו ליגן איז מיר נישט באַשערט
.ס'װאַרט אַ קבֿר ערגעץ װײַמ אױף מיר

!בלײַב געזונט מיר, קראָקע
.בלײַב־זשע מיר געזונט
.ס'װאַרט די פֿור געשפּאַנט שױן פֿאַר מײַן הװז
ס'טרײַבט דער װילדער שׂונה װי מען טרײַבט אַ הונט
.מיט אכזריות מיך פֿון דיר אַרױס

---

Оригінал 7, німецька (автор - Бертольт Брехт):

Morgens und abends zu lesen

Der, den ich liebe
Hat mir gesagt
Daß er mich braucht.

Darum
Gebe ich auf mich acht
Sehe auf meinen Weg und
Fürchte von jedem Regentropfen
Daß er mich ihm erschlagen könnte.

---

Оригінал 8, польська (авторка - Казимира Іллаковичувна):

I znowu, znowu…

I znowu, znowu miłość bezsensowniejsza niż wszystko
do rozmokłych płaskich pól, do zrudziałych brzozowych listków,
do byle jakich płotów, co nad drogami się chwieją,
do oczu szaroniebieskich bez łez i bez nadziei.

Był człowiek wolny jak duch, był człowiek samotny jak obłok,
zniósł wszystko, co było trzeba, i nic mu się już zdarzyć nie mogło;
odczulił się od czułości, odżalił się od smętku,
i stąpał raźno i mocno, i myślał jasno i prędko.

Teraz wszystko nieuchronne znów się dokoła zamyka:
popiół spalonych kości przylepia się do trzewika,
każde źdźbło – ciężkie od wspomnień a każdy kamień od krzywdy...
Oplata mnie polska tkliwość i już nie opuści mnie nigdy!

---

Оригінал 9, російська (автор - Юрій Михайлик):

Гамала

В Гамале все погибли, кроме двух сестёр Филиппа.
Во время тройной зачистки их не смогли найти.
Гамала относилась к городам крепостного типа,
куда очень трудно ворваться и откуда нельзя уйти.

С трёх сторон высокие стены, а с четвёртой – гребень обрыва,
висящий над чёрной прорвой, куда страшно даже смотреть.
Около пяти тысяч жителей, когда ещё были живы,
бросились в эту пропасть, предпочитая лёгкую смерть.

С ними были деньги и вещи – довольно странный обычай!
Спуститься туда сложно, подниматься ещё трудней.
Но кое-кто из солдатиков всё же вернулся с добычей.
(И некоторые предметы сохранились до наших дней.)

Хронист, описавший всё это, был горек, сух и спокоен.
Он пришёл туда с победителями, в одних цепях, налегке.
До того, как попасть в плен, он был храбрый и стойкий воин
и командовал обороной в небольшом городке.

Потом их загнали в пещеры и обложили туго,
и когда между смертью и рабством им пришлось выбирать,
они после долгих споров поклялись, что убьют друг друга.
Он остался последним. И он не стал умирать.

Он писал прекрасные книги. Он улыбался славе.
Его любили красавицы. У него удалась судьба.
Он и сегодня известен нам как Иосиф Флавий.
Флавий – это имя хозяина. А Иосиф – имя раба.

Мы обязаны памятью предателям и мародёрам.
Мы обязаны сладостью горьким всходам земли.
Мы обязаны жизнью двум девочкам, тем, которым
удалось спрятаться так, что их не нашли.

---

Оригінал 10, французська (автор - Жак Превер):

Le Jardin

Des milliers et des milliers d'années
Ne sauraient suffire
Pour dire
La petite seconde d'éternité
Où tu m'as embrassé
Où je t'ai embrassèe
Un matin dans la lumière de l'hiver
Au parc Montsouris à Paris
A Paris
Sur la terre
La terre qui est un astre.

---

Оригінал 11, японська (автор - Мацуо Басьо):

やがて死ぬ
けしきは見えず
蝉の声