Галактика-блюз

Пам'яті Станіслава Лема

Якщо здається, що ти забутий, покинутий, опустився на дно,
Що від тебе відвернулись усі, хто вчора цілував,
Думай про галактики, бебі, вони не підведуть. Все одно
Байдужі їм життя будь-які і котрі-будь слова.

Якщо здається, що народився даремно і нема тобі місця тут,
І вже приміришся: кров спливе – в який водозбіг,
Думай про галактики, бебі, ось вони вже точно не підведуть,
Не згаснуть зірки, не сповільниться жоден спіральний потік.

Укривайся за словами: не сльози, а якісь солоні речовини,
Не душа на шматки дереться, а щось стосовно нейронних мереж;
І думай про галактики - ще нікого не підводили вони,
Вистачить там краси на всіх і смерті вистачить теж.