В цьому світі, де білі нитки стирчать із усіх візерунків,
Де ще спробуй зігрійся, серед самотності крижаної
Розраховуємо не вимерти (щось таке собі міркували і трилобіти).
Уяви ж бо, як буде смішно, якщо помилка є в розрахунках:
Довбане Бетельгейзе - і Земля вся піде луною,
Ну а я тебе не зможу, звичайно же, розлюбити.

Згаснуть очі спостерігачів усіх, що вгору дивилися сьогодні,
І надновим лазером спалено, небо - немов сяюча золота овчинка,
І планета долучиться до більшості - тих, хто безмовно пливуть.
Та в очницях черепа, спрямованих у смертоносну безодню,
Поблискуватимуть малопомітні сріблясті піщинки.
І не вберегти тебе навіть тим коханням, яким я тепер живу...

---
Російською:

В этом мире, неладно скроенном и на белую нитку сшитом,
В ледяном, игольчатом, одиноком, где ещё попробуй согрейся,
Мы рассчитываем хотя бы не вымереть (так прикидывал и трилобит).
Но представь, как будет смешно, если есть в расчётах ошибка:
Например, по Земле со всей космической дури долбанёт Бетельгейзе,
Ну а я тебя не смогу, конечно же, разлюбить.

И погаснут глаза наблюдателей всех: и людей, и жуков, и белок,
И сверхновым лазером сожжено, небо станет сияющею овчинкой,
И планета наша примкнёт к большинству - безмолвному большинству.
Но в глазницах черепа, устремлённых в смертоносную бездну,
Будут поблёскивать запёкшиеся серебряные песчинки.
И не уберечь тебя даже той любовью, которой теперь живу...