настанова нещадкам

коли наплинок вистиг промінь згас
нікого не потрібно після нас

коли в кайфин вломився субедей
вони там їли смажених людей

ділили крові зсілої шматки
і нарікали хто худий такий

ось вісімсот років немовби мить
ось брама бухенвальда вже скрипить

де місця як у банці черв’якам
і шкіра не за зростом старикам

життя зарозуміле йде собі
воно клянеться що ніколи більш

що сребрениця і пном-пень облиш
вони не тут в краю чужому лиш

або шрапнель у мізки й в ніздрі газ
алеппо так проте в останній раз

місцевість у скелетах та у склі
чия тут кров та м'ясо на столі

забудь нас космос хай усе мовчить
пісок зсипайте світло погасіть

--
Переклад з російської.
Дяка за консультацію Тарасу Федюку.

--
Оригінал (автор - Олексій Цвєтков):

наставление потёмкам

когда остыл песок и свет погас
здесь никого не нужно после нас

когда в кайфын вломился субэдэй
они там ели жареных людей

делили крови свёрнутой удой
и сетовали если кто худой

столетий восемь рысью словно год
и нам в освенцим отворили вход

где точно черви в банке старики
чьи не по росту шкуры велики

но жизнь уроком нажитым горда
с великой клятвой больше никогда

на сребреницу и пном-пень забьём
они в чужом краю а не в твоём

или шрапнель в мозги и в ноздри газ
алеппо да но ведь в последний раз

в скелетах местность в колотом стекле
чья кровь теперь чьё мясо на столе

забудь нас космос весь иссякни след
песок ссыпайте погасите свет