Новий переклад з польської. Збігнев Херберт.
Послання пана Когіто
Іди туди куди йшли вони до темного краю
за золотим руном небуття останньою нагородою
прямий іди серед тих хто стоїть на колінах
серед тих хто відвернувся і хто лежить у бруді
ти вижив не для того щоб жити
часу обмаль ти будеш свідок
будь відважним коли зраджує розум будь відважним
зрештою тільки це значення й має
а Гнів твій безсилий нехай буде як море
щоразу як почуєш голос принижених і побитих
нехай не покине тебе сестра Погорда
до шпигунів катів боягузів - здобудуть вони перемогу
підуть на похорон твій з полегшенням закопають
а короїд напише твою покращену біографію
і не прощай воістину бо не в твоїй це владі
прощати за тих кого було зраджено на світанку
але стережися гордоти вона не потрібна
у дзеркало подивися на свою кумедіянську пику
повторюй: мене покликали – невже не знайшлося кращих
остерігайся черствості серця люби джерело уранці
птицю з невідомим ім'ям і дуб зимовий
промінь що на стіні та небес величність
немає потреби їм у твоєму диханні
тут вони щоб сказати: ніхто тебе не утішить
будь готовий - коли світло на горах дає знак - встань і йди
поки кров кружляє в грудях темную твою зірку
повторюй старі заклинання казки легенди
тому що так дістанеш добро якого ти не дістанеш
повторюй слова великі їх повторюй уперто
як ті хто йшли крізь пустелю назустріч своєї смерті
і тим тебе нагородять, що є під руками
побиттям сміхом і на звалищі вбивством
іди бо тільки так будеш прийнятий у оточення черепів холодних
у оточення твоїх предків: Гільгамеша Гектора Роланда
захисників королівства без межи та міста попелу
Будь вірним Іди
Оригинал (автор - Збігнев Херберт):
Przesłanie Pana Cogito
Idź dokąd poszli tamci do ciemnego kresu
po złote runo nicości twoją ostatnią nagrodę
idź wyprostowany wśród tych co na kolanach
wśród odwróconych plecami i obalonych w proch
ocalałeś nie po to aby żyć
masz mało czasu trzeba dać świadectwo
bądź odważny gdy rozum zawodzi bądź odważny
w ostatecznym rachunku jedynie to się liczy
a Gniew twój bezsilny niech będzie jak morze
ilekroć usłyszysz głos poniżonych i bitych
niech nie opuszcza ciebie twoja siostra Pogarda
dla szpiclów katów tchórzy – oni wygrają
pójdą na twój pogrzeb i z ulgą rzucą grudę
a kornik napisze twój uładzony życiorys
i nie przebaczaj zaiste nie w twojej mocy
przebaczać w imieniu tych których zdradzono o świcie
strzeż się jednak dumy niepotrzebnej
oglądaj w lustrze swą błazeńską twarz
powtarzaj: zostałem powołany – czyż nie było lepszych
strzeż się oschłości serca kochaj źródło zaranne
ptaka o nieznanym imieniu dąb zimowy
światło na murze splendor nieba
one nie potrzebują twego ciepłego oddechu
są po to aby mówić: nikt cię nie pocieszy
czuwaj – kiedy światło na górach daje znak – wstań i idź
dopóki krew obraca w piersi twoją ciemną gwiazdę
powtarzaj stare zaklęcia ludzkości bajki i legendy
bo tak zdobędziesz dobro którego nie zdobędziesz
powtarzaj wielkie słowa powtarzaj je z uporem
jak ci co szli przez pustynię i ginęli w piasku
a nagrodzą cię za to tym co mają pod ręką
chłostą śmiechu zabójstwem na śmietniku
idź bo tylko tak będziesz przyjęty do grona zimnych czaszek
do grona twoich przodków: Gilgamesza Hektora Rolanda
obrońców królestwa bez kresu i miasta popiołów
Bądź wierny Idź