Новий переклад з арабської.
---

О, голубко на тонкому дереві у землі Геліадській,
Як же важко - бо на плечі поклали небесну цю висоту!
Хто же зможе винести тоє кохання, смуток і ніжність,
Хто же зараз ковтає невблаганного вироку гіркоту?
Говорю я, горю я в пристрасному вогні, у муці серцевій:
О, якби той, через кого я любовною лихоманкою захворів,
Повз будинок мій пройшов, іронічний, зневажливий і холодний,
(Щоб не кинути погляд – навіть тканиною він обличчя прикрив)...
І не скритність ранить: та від того, що він відвернувся, - мій біль до неба.
Тим невже ж, що закоханий, я накликав зневагу оцю і ганебу?..

--
Оригінал (автор - Ібн Арабі):

حَمامَةَ البانِ بِذاتِ الغَضا
ضاقَ لِما حَمَّلتِنيهِ الفَضا
مَن ذا الَّذي يَحمِلُ شَجوَ الهَوى
مَن ذا الَّذي يَجرَعُ مُرَّ القَضا
أَقولُ مِن وَجدٍ وَمِن لَوعَةٍ
يا لَيتَ مَن أَمرَضَني مَرَضا
مَرَّ بِبابِ الدارِ مُستَهزِئاً
مُستَخفِياً مُعتَجِراً مُعرِضا
ما ضَرَّني تَعجيرُهُ إِنَّما
أَضَرَّ بي مِن كَونِهِ أَعرَضا