а вона на себе дивиться
а вона на себе дивиться говорить до чого ж невірне це тіло
а з таким ось ладом життя ну й чого ти хотіла
і з таким ось ладом життя і з таким іще ладом смерті
що тобі взагалі належить ну ж будемо-бо відверті
а вона коливається вся не людиною а хмарою грозовою
і губами кольору бузкового все говорить з тобою
а бажаю я того при думці про кого кісткам на пломінь перетворитись