Війна вбиває вродливих -
І дивишся ти на світлини,
Захоплено ти зітхаєш:
"Ох, сама досконалість..."
Війна молодих вбиває -
Тих, хто з профілем ніжним,
Хто з волоссям за вітром,
Хто націлений в небо.

Война убивает красивых,
Таких, что смотришь на фото -
И только вздох восхищенья:
"Бывает же совершенство..."
Война убивает юных -
Тех, кто с профилем нежным,
Кто с волосами по ветру,
Кто устремлённый в небо.

Что я читала сегодня на Кошарне Eli Bar-Yahalom:

- Дождаться, когда...
- Никому не нужны поэты
- перевод с украинского: А там пустыня. Чёрный день Помпей... (А там пустеля. Чорний день Помпеї...)(автор стихотворения - Мойсей Фишбейн)
- перевод с украинского: Пепелище. 1995 (Погар. 1995)(автор стихотворения - Мойсей Фишбейн)
- Kristallnacht
- Майданек (Майданек)(автор стихотворения - Леонид Первомайский)

Дождаться, когда
Лучшие будут мертвы.
Прийти самому,
Сбросить пару снарядов,
В соцсетях похвалиться.

Чем заслужили
Те, кто с кровью горячей,
Мира такого?

Ариадна на Наксосе

О ты Тезей покинувший возлюбленных
У синего невыразимо моря
Взывавших средь пустынности безлюдности
В сиянии июня юга горя

Но у морской лазури где оскалены
Утёсы бирюзовый свет пролился
То волосы расплёсканы над скалами

Риба у нього в руках золота

Риба у нього в руках золота,
Руки його золоті,
Та темна шкіра на сильних оцих руках -
Поки дійшов до тихої бухти,
Де зміг спокійно закинути сіті,
Сонце обпалило в чужих краях.

Риба у нього в руках золота,

From a fish’s point of view, water matters the most.
We are defective fish: in ice we are lost.
We need something open above us — be it blue, at least dull grey,
And if it is blue — let clouds drift along their way.

From a fish’s point of view, the current matters most:
You can swim along with it, or fight it coast to coast,
But the current tells you exactly where home is, where you must be.
We are defective fish, we grasp this with difficulty.

Виночерпий, я пожалуюсь тебе,
Даже если не услышишь слов моих.
Сотрапезником я очарован был
Светлоликим, и из рук его вино
Пил, когда от хмеля пробуждался он.

На думку риби, найважливіше - це вода.
Ми - неповноцінні риби: жити не можемо у льодах,
Щоб зверху – синє; якщо і чорне – нехай хоч білі там мерехтять,
А якщо там синє - нехай по ньому білі чи навіть сірі летять.

На думку риби, найважливіше - це течія:
Можна пливти по ній, а хочеш - проти, а то й не пливи ніяк,
Течія розповідає, де ти перебуваєш і де твій дім.
Ми – неповноцінні риби, ми плутаємось з оцим усім.

А я когда-то учила
Международное право.
В универе учила
Международное право.
Говорили мне: "У юристов
Всегда будет хлеб и масло,
Это ж реальная штука -
Всякие договоры,

Stone Embraces Stone

Stone, with his stone-hard hands,
Tenderly holds a crystal stone, understands,
And says: “Yes, you and I are ill,
Silent and frozen and hauntingly still,
Life, when it left us — from us, within —
Set us, hardened us, sealed us in,
One became clearer than glass in the gaze,

Камінь обіймає камінь

Камінь кам'яними руками
Ніжно обіймає кришталевий камінь,
Каже: "Так, хворі ми з тобою,
Ми холодні та мовчазні від болю,
Життя, коли від нас – із нас! - ішло,
Зафіксувало, твердим зробило все, що могло,
І хто став поглядом прозоріше скла,

Amygdala

My little fluffy pet is Anxiety.
On my shoulder, it sits and watches,
Stares unblinking far into the distance.

Its sight is sharpened past all measure,
Its ears are vast and finely tuned,
Its sense of smell is flawless, keen.

If it should catch the scent of smoke