Новый перевод с украинского.
---

Что есть средь океана каравелла?
Лишь щепка, что затеряна в бездонье,
но вверх возносит паруса-ладони
и мчит на запад, к звёздам «Mia Stella».

Пусть на востоке нам мечта горела,
сорвем с себя отчаянье и стоны.

Assol in Her Old Age

Elderly Assol embroiders, hunched over her tambour with care,
And barely glances at the crimson sunset spilling over the sea;
Just awkwardly pokes the needle through canvas, arthritic fingers there –
Tentacles intertwine with seaweed and flicker endlessly.

She lifts her head, at last, as a brigantine drifts near,
And nods to herself, slow and calm, as if time stood still.
She tosses one last branch in the stove – for no reason there –

Новый перевод с польского. Давно хотела сделать - ну вот сложилось.
---

Песенка о фарфоре

Розовые мои чашки,
Расписанные цветами, -
На берегах песчаных,
Там, где прошли танки.
Там ветерок пролетевший

Постаріла Ассоль

Постаріла Ассоль вишиває, сутулячись, схилилась над п'яльцями,
І не дивиться майже, який захід сонця над морем, який багрянець там;
Лише незграбно тицяє голкою, її тримаючи артритними пальцями, -
Щупальці і водорості переплітаються.

Несподівано піднімає голову, бачить бригантину на певній відстані,
І нешвидко киває сама собі, й оглядається діловито навкруг,
І насамкінець у піч підкидає хмизу, не знаючи навіть, навіщо він,

С неба капает мёд, с неба капает йод, с неба капает яд,
Только голову задирай да что в лотерее придёт, гадай,
Облака раздвигает воздушный змей, раздвигает травы змея,
А над ней змееяд, змеейод, змеемёд, хоть вот прямо тут помирай,
А она скользит - говоришь "пресмыкается"? - нет же, она скользит,
Чешуя её изумрудна и глаза её голубы,
И по красной глине путь её непрямой, а не по грязи,
Этой глиною и стали поэты, что не ушли от судьбы,

Новий переклад з болгарської.
---

Сусід без собаки

коли раптом сонячний день випадає взимку,
самотній сусід ранком рано
стоїть перед нашим багатоквартирним будинком.
він забув моє ім'я, та мене зустрічає, як в храмі.
є в нього діти, чи живуть вони далеко (може, берлін чи пекін?),

Новий переклад з івриту.
---

Хтось в мені заплакав,
Хтось в мені зрадів,
Хтось в мені блукає
І бо-зна, куди.

Хтось там тріумфує
І сміється хтось,

Новий переклад з арабської.
---

Часу властиві цикли, смерті властиві причини,
Смертним властиві надії, і звичайно це для людини.

Лише гірше від того, що ніхто науки не здобуває.
Дме вітер долі крізь нас усіх, і долі ріка протікає.

І ось людина радіє, і за хвилину - заплаче:
Така ж бо її природа, і все це дано від Аллаха.

History’s always a charting through oceans of blood,
No harbor for ships, no sailors with homeland or mud,
Yet one who can steer may weather the storm and the flood—
In this world that balances on the tip of a needle.
Wincing, he'll rinse his palms, torn raw, in rum,
And before them the horizon unfolds, deep and dumb,
And before them the waves roll in, colossal, and crimson, and numb...
...And human beings were those who are beneath...

Сегодня день рождения Linor Goralik. Поэт максимальной боли, максимально честно всматривающаяся в эту боль, - из всех, кого я вообще знаю. Невероятной энергетики, невероятного накала. Категорически отказывающаяся о боли - молчать, превращающая страдание - в свет пронизывающей белизны.

Линор, этот стих - вам.
---

Приходят мёртвые, перед тобой садятся в ряд,
С тобою ласково и тихо говорят.

А ты всё думаешь:

Історія – завжди навігація океаном кривавим:
кораблям не буде гавані, морякам - рідного даху над головами,
та хто зможе - пройде між рифами, від шквалу він укриває
ненадійний світ, обмитий своїми слізьми;
скривившись, здерті долоні ромом промиє,
і розгортається обрій, більшає з кожною миттю,
і накочуються хвилі, повільні, багряні, німі... І
хто під ними - були, були, були ж бо людьми.

In the Garden of Sorrow

In the garden of sorrow, grows don't-forget-me-grass,
In the garden of sorrow, any love will come to pass,
Its shadow entwines with what never was true,
Its roots reach upward, through skies ever blue –
The bitterest pattern woven in the blue morass.

In the garden of sorrow, life is almost light,
In the garden of sorrow, all stars pour milk-white:

Новий переклад з англійської (ну тобто частково переосмислення, звісно... йой, най буде).
--

Хоча б чиєсь я серце вберегла?

Хоча б чиєсь я серце вберегла?
То не дарма жила.
Хоч від когось я тугу відвела?
Подарувала мить тепла?
Зарянку, що слабка і так мала,

Новий переклад з російської.
--

коханий був живий - та більше не живий
та ходить за тобою хвостиком такий
й проханнями пробачити, забути
скривавлені із серця тягне пути

а ти навчись прощати, щоб кохання й все
нехай коханий неживий попуститься

В саду печалі

В саду печалі росте не-забудь-трава,
В саду печалі кожна любов жива,
Пам'ять та вигадка разом існують,
Коріння їх у небо прямує –
Гірким візерунком в небі пливуть слова.

В саду печалі майже легко живеш,
Прямо із неба міжзоряне молоко береш:

Новый перевод с украинского.
---

Яр

І

В тишину рассвета
крылья птичьи бьются.
Одинокий голос.
И звезда одинока.

Новый перевод с украинского.
---

Зимний этюд с рябиной

Отбунтовали, отлюбили,
Всё растеряли на бегу.
И гроздья алые рябины -
Последние - горят в снегу.
Такой рассвет, такое чудо!

Новый перевод с украинского. Мойсей Фишбейн, ну да, я же говорила...
---

Отречение художника

Нет силы больше - словом. Тишина,
Как реквием, в висках болит и стонет,
И мёртвой птицей падает в ладони,
Оледеневши, слово. Тишина.

Нет силы больше - музыкою. Боль

Новый перевод с украинского. Снова Мойсей Фишбейн (слухайте, драгі друзі україномовні, це я слоупок, що поета такого масштабу не знала, чи він реально маловідомий? Я зачиталася... ще буду перекладати!).
---

ЭМИЛЬ-АНТУАН БУРДЕЛЬ.
БОЛЬШАЯ ТРАГИЧЕСКАЯ МАСКА БЕТХОВЕНА

Веди меня, мелодия, веди,
Неси меня, и силы дай для взлёта -
Чтоб переплыть, перелететь мне Лету,

Новый перевод с украинского.
---

Я был убит в шестнадцатом году

Наталии Лотоцкой, Богдану Ступке - Голде и Тевье

Я был убит в шестнадцатом году.
Цвело и пахло что-то там в саду,
Где штетл у Бричева или Сорок, -
А я никак ладони не согрею,

Новый перевод с иврита.
--

Вторая птица

Я увидел красавицу-птицу
увидела птица меня.
Красоты такой больше не встречу
до смертного дня.

Солнца луч вошёл в позвоночник.